Колючість думки знову набридала,
Пустельне кактуса старе єство.
В які б іще податись дальні-далі,
Щоб тиші ночі розірвати шов?
Зламать колючки, сумніви - до чану.
Під снігом чистим незначна стерня.
Трухою стала й в*язка сіна з часом.
Пройдисвіт-вітер погуляв сповна.
Вже відкривалась сонцем тугість брами.
Думки сягали вище за межу...
Безсоння кануло. В сорочці ранок.
Невже, мов ніч, пройшло...й тепер - ажур.
Дуже гарно, Світланочко!
Нині ж місяць уповні
Не дає спати й мені
Хтось із Музою всю нічку
А я в прози вплету стрічку
Так й минають наші ночі
Все не сплять дівочі очі...
Гарного дня! Звичайно ; 5 / 5 Удачі Вам!
Колючість думки знову набридала
Сумний вірш,чому без настрою, Світлано?
Заходь до мене на сторінку тобі його я підійму
Щастя тобі і добра, веселих сонячних днів