Три години без тебе —
Це як шлях від землі і до неба!
Три години мовчання -
Це як навпіл розірваний світ...
Телефон і вагання -
Це у темінь пірнання,
Всепланетне з`їзджання з орбіт!
Три години без тебе!..
Їх стерпіти, прожити ще треба
У цім світі холоднім,
Безнадійно-пропащо-пустім...
Сонце зникло сьогодні,
Я втону у безодні
Часопростору нудно-густім.
Три години без тебе —
Це в терпінні нагальна потреба,
Спокій тяжко дається,
А у нервів існує кордон...
Кожна мить - як стук серця:
В нім тривогою б`ється
Апатично-німий телефон...
Це є треба так зависнути,
Що й небо стало тиснути,
І кисень потихесеньку легені покида...
Це ж треба так втелющитись,
Що мозок почав плющитись,
І кисень став густісіньким, як нежива вода...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І хоч об стінку лобиком,
А душу крає опіком!
З відкіль приходить, Любонько, сердечна та біда?
І країть душу надвоє,
Що й світ уже не радує...
Приходить в серце шпичкою й нікого не пита!
Три години без тебе —
Це в терпінні нагальна потреба,
Спокій тяжко дається,
А у нервів існує кордон...
Кожна мить - як стук серця:
В нім тривогою б`ється
Апатично-німий телефон...
Як болюче- знайоме...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікаво булоб послухати... 
А в мене з мелодією не склалося чомусь... 
