Перлинка, що лежала на морському дні
для всіх була... ну зовсім, непримітна
поміж подібних їй — не бачили її краси
не помічали, що вона і ніжна і тендітна!
Та доля шансом незрадливо посміхнулась:
у злоті-сріблі, відшліфована тепер,
у справжній скарб перлинка обернулась,
навчилась ювелірних тонкощів, манер!
Отак буває і в житті — людей-перлин
не бачимо допоки не блищать вони
на згинах чорних шовкових тканин!
Як порівняння з людиною - перлина обрана влучно, та слід знати, що на морському дні перлина сама леежати не може, і ще, - її ніколи ніхто не шліфує: оброблює коштовність сама природа - майстри лише розкривають стулки черепашки, перлинку промивають і свердлують. Все.
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Ніно Борисівно за увагу і такий обширний коментар! Саме головну суть про цінність людини, назалежно від соціального статусу (оправи - золотої, срібної, чи контрастного чорного) хотіла донести!