- Я хочу творити культурний хаос ! - перспективний ще невідомий широкому загалу "диктатор" електронних звуків Білл Драммонд ходив по своїй кімнаті, енергетично зарядившись.
- У тебе - звички тирана... - явно іронічно дивився на свого емоційного колегу такий де дивак Джим Коті.
- Тирана - столиця європейської Албанії, хоча там не все в порядку із правами людини. А ми створимо в Британській імперії космічну імперію Ейфорії з сумішшю трансу і драйву... - голова Білла світилася усілякими фрагментами конструктивних комедій мов лампочка інопланетянина.
- І де твоє військо для подвигів ?
- Цифровий семплер і пара божевільних ідей...
- Що ж, переконав мене. Але чи переконаємо цим аудиторію ?
- Можеш вірити моїй інтуїції. У школі усі були в захваті від моїх чудернацьких витівок, окрім вчителів. Пропонували навіть не переводити у наступний рік навчання через бешкетування, але потім зрозуміли, що клопоту додасться іще більше. То ж стаж маю чималий.
- І що ти конкретно пропонуєш ?
- Беремо популярні пісні для початку і вставляємо до них власні іронічні треки.
- Дичина якась.
- Так. Треба шокувати слухача.
- Наприклад ?
- Ось є "АББА" і її хіт "Танцююча королева".
- Ну і...
- І робимо її у нашій манері.
- А до суду не подадуть за плагіат ?
- Нам головне прославитися. Далі піде як по маслу.
- Недарма у тебе прізвище Драммонд.
- Авжеж, драм - машина у мозку не відпочиває навіть вночі. "Цок - цок" блукає у самотності, але скоро вибухне організований лемент стадіонами.
Не так вже далеко від них у спокійному Шведському королівстві не всі були спокійні через цих бунтівних хлопців, які себе назвали "Джем".
- Послухайте, це нечувано ! Якісь два брити - фріки записали власну версію - какофонію нашої "Танцюючої королеви" ! Був суд, їм заборонили розповсюджувати ці записи. І знаєте, що вони викинули : приїхали до Стокгольма у третій годині ночі із цими самими записами, взявши з собою журналіста й фотографа. Знайшли адресу студії "Полар Музик". Звісно, та була зачинена. Тоді оці божевільні побачили неподалік біляву повію, подумавши, що вона і є Агнета Фельтскуг, яка після феєричної кар'єри в "АББІ" вирішила змінити ремесло. Урочисто вручили їй "золоту копію" нереалізованого альбому. Остання була в приємному шоці від таких несподіваних почестей. Потім після церемонії від'їхали десь за місто й у полі вирішили не менш помпезно спалити залишки отого мотлоху на плівках. Здається, це дійство навіть спробували фільмувати. Там їх засік місцевий фермер, почувши їдкий дим плавленої пластмаси. Ба більше : він почав стріляти і пошкодив їхнє авто. Ті ж перелякалися серйозно. Почали втікати до дороги. Добре, хоч живими лишилися... Решту копій викинули у річку по дорозі додому.
- Цирк на дроті. Але, гадаю, у тих відчайдух буде цікаве майбутнє...
Звичайно буде і яке ? Ці обидва фріки стануть локомотивом усього ейсі - хаусу, хіп - хопу і стадіон - трансу. І називатимуться магічною абревіатурою "KLF".
А про той ексцентричний вчинок вони скажуть пізніше : "Дана акція з точки зору художника була виправданою..."
І це ще не все. У 1992 році вони спалять 1 мільйон фунтів стерлінгів, зафіксувавши епічну витівку на плівку. Зроблять з того попелу символічну цеглину, яка коштуватиме відповідно до затрат. Скажете. : "Баламути" ? Можливо.
Проте культурний хаос, про який марив з дитинства честолюбний Білл, таки відбувся. Головне, що майже ніхто при цьому не постраждав. Хіба на якомусь офіційному заході дует примудрився лишити життя бідолашної овечки через свідомий хайп. Задоволених - хто їх коли рахував - танцюючи, пручаються тимчасовому, в деякій мірі теж хаотичному, простору перебування.
