|
Підступним краще бути, ніж вважатись,
Коли про тебе слава йде лиха,
Принаймні задоволення зіграти
Від скоєного, нібито, гріха.
Навіщо фальш в очах їм маскувати,
Вітаючи мою грайливу кров?
Або мої пороки прославляти -
Що зле для них, для мене є добром.
Я є таким - із хибами тяжкими,
Хай зі своїми порівняють їх,
Думками все ж не тішаться брудними -
Можливо, я пряміший за кривих.
Допоки люди зло це не здолають,
В них злість і кривда разом процвітають.
29.07.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - "Автопортрет iз цигаркою", Едвард Мунк. 1895
Tis better to be vile than vile esteemed
When not to be receives reproach of being,
And the just pleasure lost, which is so deemed
Not by our feeling but by others' seeing.
For why should others’ false adulterate eyes
Give salutation to my sportive blood?
Or on my frailties why are frailer spies,
Which in their wills count bad that I think good?
No, I am that I am; and they that level
At my abuses reckon up their own:
I may be straight though they themselves be bevel;
By their rank thoughts my deeds must not be shown,
Unless this general evil they maintain:
All men are bad and in their badness reign.
William Shakespeare
Переклади Дмитра Паламарчука і Олександра Виженка:
Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,
Впокорившись обмовам навісним.
О суд очей чужих! Як нам із ним
Погодитись нелегко, їй же Богу!
Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб
Мій серця жар? Здолав його б донести
Шпигунський набрід, що кладе на карб
Мені все те, за що я годен честі?
Я — отакий, як бач. Ганьбить мене —
Це міряти на свій аршин пігмеям.
Та я ж високий як на них. Бігме їм
Це не з руки. А хто мене зігне?
На грішника — то всі, і навіть діти,
В смолі пекельній мусили б сидіти.
Дмитро Паламарчук
Негідним краще бути, ніж вважатись
Нlизьким і підлим ув очах чужих.
О, сумно як! Несила сперечатись
Із цілим військом недругів моїх.
Все думаю: чому нещирі люди
Злословити беруться суть мою
І те пускають в коло пересудів,
Що я в цім світі над усе люблю?
Я - не вони, і вже напевне знаю,
Що в їхніх душах правда не живе;
Іду життям і путь прямий долаю,
В кривому ж оці все пряме - криве.
Їм мудрості ніколи не дістатись:
Якщо є гріх, то поруч десь і святість.
Олександр Виженко
ID:
1032411
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 05.02.2025 21:59:42
© дата внесення змiн: 05.02.2025 21:59:42
автор: Тетяна Даніленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
