Ти — моя вічність
Серед тисяч облич, що мигтять між думками,
Я лиш твоє збережу між світами.
Серед мрій, що у снах розгортають крила,
Лиш твій образ зігрів моє серце й силу.
Серед слів, що лунають, як пісня безкрая,
Лиш твоє — найтепліше, мов зоря ранняя.
Серед ночей, коли тиша ховає тривоги,
Лиш твій голос веде мене в світлі дороги.
Серед років, що мов ріки пливуть нескінченно,
Ти для мене одна — моя доля священна.
І в любові твоїй, наче в зорянім небі,
Я живу, бо живеш ти у серці моєму.
