Відпускаєш мене в дальній шлях,
І в очах — ані тіні вагання.
Все назад не вернути — ніяк,
Мить вже втрачена — тільки зітхання...
І злітає з душі печаль,
І з грудей зникає тривога.
Лиш сльоза покотилась, на жаль...
Мені більше нічого не шкода.
Ми згубили наш єдиний шанс,
Загубили з тобою ми долю.
Все пішло шкереберть, дисбаланс —
Наче вмерли від шаленого болю.
І тепер між нами — стіна,
Ні мостів, ні доріг, ні прощання.
Залишилася тиша сумна
Та у серці надривне мовчання...