Погуляла зима, поблукала ,
Мов примара, в квітневім саду.
Розстелила свої покривала
І накрила траву молоду .
Сніг безжально закутує віти,
Розгубились зелені гаї.
Заніміли від холоду квіти,
Похилили голівки свої.
Як же так? що це діється в світі?
Пізно так схаменулась зима.
Що прийшла снігопадами в квітні,
Наче іншого часу нема?
Всі свої іменини проспала,
Проливала холодні дощі.
Аж тепер свою справу згадала,
Та згубила від неба ключі.
От і сиплеться пір'я небесне,
На квітучі сади і поля.
... Не лякайся, прийди моя весно!
Хай зрадіє під сонцем земля!
Щоб тікала зима за лаштунки,
Годі лиха, скінчилася гра.
Квітень має для нас подарунки -
Повні кошики миру й добра.
Мирне сонце у небі засвітить,
Віра в успіхи змінить усе!
Ніжну зелень і райдугу з квітів.
Україні весна принесе!