Я прощаю
Все тобі, що було.
Забуваю -
Це все, ніби був сон.
Більш не треба
Вже до мене писать.
Краще б було
Мені те́бе не знать.
Більш не хочу
Вже тебе я любить.
Як же можна
Все розбити, убить?..
В своїм серці
Як же знищить тебе?
Ти не сердься,
Не зважай на те все,
Що казала
На прощання тобі.
Я не знала,
Що насправді хотів.
Обманути?
Чи всю правду сказать?
Роздобути б
Ті правдиві слова
В твоїх фразах.
Я не знаю тепер,
Де образи,
Де кохання. Уже
Я не хочу
Більш таких почуттів.
Розкурочу
Я свої стрінки
Всих блокнотів,
В них до тебе слова.
Треба знову
Написати листа.
Прочитаю
Я лиш подумки їх.
Розпрощаюсь
Я з тобою. Для всіх
Я щаслива.
Я сміюсь, як завжди.
Залишила
Лиш маленькі сліди
В твоїм серці.
Будуть шрами навік.
Мій чудесний,
Залиши і мені
Лиш маленький
Каганець у вікні.
Лиш надію.
І напам'ять собі
Мою мрію,
Що згоріла в вогні.
Може, завтра
Я до тебе прийду
І як завжди
Я тобі прошепчу:
Я кохаю!
Я люблю лиш тебе...
Мої сльози -
In memoriam. Все.
26 січня 2012 р.
