Намолола ніч духмяних зерен,
Заварила каву і пішла,
В сукні з хмарок, поки перший півень
Не пробудить співом півсела.
Спить півсвіту міцно й бачить все те,
Що у їх житті ще не збулось,
В кожного бажання є затерте,
До дірок, як з льону полотно.
Ділимо життя на три частини,
Дві реальність, а одна це сон,
Тільки там підкорим ті вершини
До яких тут не дійти обом.
В тій третині разом ми з тобою,
Ти прекрасна там теж, як в житті,
В снах достатньо повести бровою
І навік я знову тільки твій.
Дві третини не живу, а маюсь,
І знаходжу щастя тільки в снах,
А коли на ранок прокидаюсь,
Знаю те, що ти вже не моя.
Вдень чекаю ніч, що бути разом,
Обіймати пристрасно твій стан,
Може десь-колись Бог щедрий, з часом,
Зробить нічку днем і скаже нам.
Всі третини ваші вже навічно,
Долі різні я сплету в одну…
Та я знаю, що тебе безгрішно,
Серцем всім у снах лишень люблю.
ID:
1032169
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.02.2025 21:26:31
© дата внесення змiн: 02.02.2025 21:26:31
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
