Якби знаття*, так повелося
Але не мовлено про «-сте»*
Одне життя і пук волосся
в глясе
Я те чував і мрію, мрію
дивлюся крізь цуравий* час
Вечірня, сонце тужавіє
і небо, мов пінявий квас
Такі окрилені простори…
Гітарний присмак, ватри глянець
В твоїх очах я бачу гори
І рветься на щоках туманець
І ковдош*-місяць сонце просить
Така вже навкруг поночінь
Гудак вертає, місця досить
Сота* пісенну волосінь
А нас нема в оті хвилини
Прядемо власнії світи
І так минають ночі сині
І сон в окремішнім житті
*якби знаття»- якби знав, якби мав знання; «-сте»- ви; цуравий-дірявий; ковдош-жебрак; гудак-музика; сотати-тягнучи
