|
Коли помру і смерть мої кістки
Безжально пилом вкриє в домовині,
Я мрію, прочитаєш знов рядки,
Які для тебе я складаю нині.
У той твій час поети рим нових
Пером легким мої рядки затьмарять,
Але кохання у віршах палких
Вони не перевершать, не зістарять!
Тоді врятуй мене в думках своїх:
"Як смерть його б так рано не забрала,
Тепер би кращим був серед живих,
І Муза в тім йому б допомагала.
В поезіях нових ціную стиль,
В його ж віршах - кохання, спогад, біль..."
03.02.2023
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина "Дівчина за читанням", Чарльз Едвард Перуджині.1878
If thou survive my well-contented day,
When that churl Death my bones with dust shall cover
And shalt by fortune once more re-survey
These poor rude lines of thy deceased lover,
Compare them with the bett'ring of the time,
And though they be outstripped by every pen,
Reserve them for my love, not for their rhyme,
Exceeded by the height of happier men.
O! then vouchsafe me but this loving thought:
'Had my friend's Muse grown with this growing age,
A dearer birth than this his love had brought,
To march in ranks of better equipage:
But since he died and poets better prove,
Theirs for their style I'll read, his for his love"
William Shakespeare
Переклади Олександра Грязнова і Віктора Марача:
Коли безжальна Смерть мої кістки
Земним груддям загорне для порядку
І ти перечитаєш ці рядки,
Що написав твій друг тобі на згадку, –
З шедеврами новітніх авторів
Їх не рівняй. Я не змагаюсь з ними.
Їх збережи за щирість добрих слів
І за любов, а не за вдалі рими.
Скажи: "Коли б він рано не помер,
Згубившись між поетів завалящих,
Він став би досконалішим тепер
І міг би крокувати серед кращих.
Ціную зміст рядків його сумних
За почуття, відтворені у них".
Олександр Грязнов
О, якщо ти той день переживеш,
Як скнара-смерть прийде по моє тіло,
То, може, скромні ці рядки знайдеш,
Рукою друга черкнуті невміло.
Сучасне порівнявши із старим,
Й віддавши виграш нинішнім поетам,
Залиш їх з-за любові, не з-за рим,
Вже перевершених натхнення злетом.
О, пошануй хоч подумки мене:
“Якби з епохою зростала й муза друга –
Його віршів проміння осяйне
Живила б серця ніжного напруга.
Й хоч він помер і зріс поетів хист,
Та в них ціню я форму, в ньому ж - зміст".
Віктор Марач
ID:
1032102
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 02.02.2025 10:43:08
© дата внесення змiн: 02.02.2025 10:43:08
автор: Тетяна Даніленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
