З ноги якої вранці встати,
Щоб: все омріяне – збулось,
Та – ні на що не нарікати,
Загубленого – не шукати,
Все заплановане – встигати,
А, все щасливе , - збереглось?
Якою в день ввійти ногою,
Аби: життя, як краще, - йшло,
Частіше – тішило собою,
Не зустрічалося з ганьбою,
Брудною заздрістю людською,
І – зрад у ньому не було?
Щоб у біду – не потрапляти,
Йти до гараздів багатьох,
Від долі – стусани тримати,
Із посмішкою їх – сприймати,
Мабуть, надійніше, вставати
Одразу, зранку, - з ніг обох!
