Не знаю, як тобі усе сказати,
Що тоне серце в морі тих очей.
Що мрію я тебе своєю звати,
Як мріяли про сяйво зоряних ночей...
Не знаю, як тобі це передати,
Як часто ти приходиш у мій сон.
Як хочу я тебе теплом обняти,
І попасти в ніжний твій полон...
Не знаю, як тобі це розказати,
Що без тебе і тиша вже кричить.
Як світ без сонця вміє замерзати,
Так душу холод по тобі щемить.
Не знаю про любов твою нічого,
Та спогади палають, мов зоря.
І стежка та в мені болить тривогою,
Де ти лишилась в пам'яті - моя...
Не знаю, як тобі усе сказати,
Що тоне серце, в спогадах, де ти.
Знаєш, я досі мрію свою звати,
Хоч згасли наші зоряні світи...
