В твої подивитись очі
й побачити там життя,
Пірнати лиш в них не хочу,
бо — це вже без вороття.
Подихати знов тобою,
твій запах згадати вмить...
Це тіло ще пахне боєм,
і болем від втрат бринить.
Цей запах не змиєш в душі
(не винайшли гель такий,
Парфум його не "заглушить"),
Мене ним як пледом вкрий.