Перлинка, що лежала на морському дні
для всіх була... ну зовсім, непримітна
поміж подібних їй — не бачили її краси
не помічали, що вона і ніжна і тендітна!
Та доля шансом незрадливо посміхнулась:
у злоті-сріблі, відшліфована тепер,
у справжній скарб перлинка обернулась,
навчилась ювелірних тонкощів, манер!
Отак буває і в житті — людей-перлин
не бачимо допоки не блищать вони
на згинах чорних шовкових тканин!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219972
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: Окрилена