я стою у каплиці серед бетонного міста
єдине місце де не дроти - а гілки
сюди не доходить сигнал
я не можу нікому подзвонити
чи написати
і я не знаю чи хочу
усе непевне
я не знаю чи потрібна мені допомога
чи я - це допомога для усіх хто мене оточує
я розглядаю склепіння
з мармуру
і уникаю дивитися на скульптуру ангела вирізану із дерева
у мене інші божества
вони не мають нічого спільного із каплицями чи бетонними містами
але я приходжу сюди
щоб зупинити биття серця
і вир існування за межами каплиці
література - психічна хвороба
або ліки від усіх хвороб, хоч такого і не буває
я дивлюсь на статую ангела краєм ока
і він зникає
і я теж зникаю