Небо плаче, плаче гірко,
Ніби сильно, щось болить...
Може в серці його дірка?
Котиться сльоза що мить.
Небо плаче...ніби сумно...
Хтось сумує разом з ним...
Серед нас стільки розумних,
Їх ковтає війни дим.
Що не день одна картина:
Янгол світла, то брехня.
Не будь осторонь людина,
Бо й тебе ковтне війна.