|
Там були привиди, які поверталися на землю, щоб почути його фрази,
коли він сидів і читав вголос великі небесні скрижалі.
Це були ті з зоряної пустелі, що очікували більшого.
Були ті, що повернулися, щоб почути, як він читає з поеми життя,
про сковорідки над плитою, про горщики на столі, про тюльпани серед них.
Були ті, що плакали б, ступивши босими ногами в реальність,
плакали б і були б щасливі, тремтіли б на морозі
і кричали б, щоб відчути його знову, проводили б пальцями по листю
і по найбільш покрученій колючці, хапалися б за потворне
і сміялися б, коли він сидів і читав з смарагдових таблиць
обриси буття і його вираження, склади його закону:
поезія, поезія, буквені знаки, ватиканські рядки,
що в тих вухах і в тих тонких, змарнілих серцях
набували кольору, набували форми і розміру речей, таких, якими вони є,
і промовляли до них почуттям, якого їм бракувало.
* одна з граней твору Стівенса
10 заповідей, то певно 10 ізумрудних таблиць.
Не все є тим чим здається.
Далеко в минулому, загублені в просторі часу, Діти Світла дивилися на світ, бачачи дітей людських у їхніх путах, зв’язаних силою, що прийшла з небес. Знали вони, що лише волею від пут може людина піднестися із Землі на Сонце. Униз зійшли вони й створили тіла,уподібнивши свій вигляд людському. І, створивши це, Майстри всього сказали:«Ми – ті, які створені з пилу космосу, зали Аменті займають особливе місце середпотаємних місць Землі в тому розумінні, що вониперебувають не в цій октаві матеріальноївібрації, а в складці простору, відділеного від усіхінших просторів. Вони мають прямий зв’язок зпозитивним та негативними полярностями Yarkima . Їхнє приблизнеположення стосовно Землі - під Атлантидою, але для того, щоб увійти в них, потрібно покинути цю просторову складку. Існує кілька різних місць, де це можна здійснити: Сірчані Джерела в Оклахомі,Гора Шаста в Каліфорнії, Миктолан у ПівденнійАмериці, Шамббала в Тибеті, Велика Піраміда в Єгипті, Чорний Ліс у Німеччині, Бенарес в Індії,7
успадковуючи життя від безмежного Цілого;живучи у світі як діти людські, подібні до дітей людських, і все ж відмінні від них»
Тридцять і двоє було їх, дітей, синів Світла,що оселилися серед людей, які шукали звільнитивід пут пітьми тих, хто зв’язаний силою з небес.Глибоко в Залах Життя зростала квітка,палаючи, розростаючись, відтісняючи ніч.Поміщена в центрі, промінь великої сили,Життя що дає, Світло що дає, що наповнює міццювсіх хто наблизилися.І помістили вони навколо неї престоли, два ітридцять, по одному для кожної Дитини Світла,так, що вони омивалися в сяйві, наповненомуЖиттям від вічного Світла.Раз за разом поміщали вони свої першірукотворні тіла, щоб вони наповнилися ДухомЖиття.Сотню років з кожної тисячі мусить Світло,що дає Життя, обпалювати їхні тіла.Прискорюючи, будячи Дух Життя.
Там у Залах Життя вони спочивають, івільно тече їхня Душа через тіла людей.Раз за разом, поки їхні тіла спочивають,перероджуються вони в тілах людських.Даючи вчення і ведучи вгору та вперед, гетьз пітьми у світло.Там, у Залі Життя, наповнені мудрістюневідомою расам людським, живучи вічно підхолодним вогнем життя, сидять Діти Світла.Приходить час, коли вони пробуджуються, івиходять із глибин, щоб бути світочами серед людей, безмежні вони серед людей обмежених.
Добавлю від себе, але через кліматичні зміни та нові технології оці обмежені істоти почали знаходити саркофаги отих безмежних, відкривати їх і чи то через свою алчність чи через непомірну цікавість спочатку знищувати, а потім вивозити, попередньо все засекретивши у невідомому напрямку, щоб самим стати безмежними та безсмертними. Це все набагато цікавіше ніж фільм "Аватар".
There were ghosts that returned to earth to hear his phrases,
As he sat there reading, aloud, the great blue tabulae.
They were those from the wilderness of stars that had expected more.
There were those that returned to hear him read from the poem of life,
Of the pans above the stove, the pots on the table, the tulips among them.
They were those that would have wept to step barefoot into reality,
That would have wept and been happy, have shivered in the frost
And cried out to feel it again, have run fingers over leaves
And against the most coiled thorn, have seized on what was ugly
And laughed, as he sat there reading, from out of the purple tabulae,
The outlines of being and its expressings, the syllables of its law:
Poesis, poesis, the literal characters, the vatic lines,
Which in those ears and in those thin, those spended hearts,
Took on color, took on shape and the size of things as they are
And spoke the feeling for them, which was what they had lacked.
Приспособлены ко всему.
Крутят, мнут.
Крутят, мнут
- готов продукт,
готов продукт.
Быть как все:
-Ложь как норма.
Норма - ложь .
Ложь -норма.
Ма- ма ма-ра- зм.
Ма-ма, маразм.
Крутят, мнут.
Крутят, мнут
- готов продукт,
готов продукт.
Уши в лапше, дыра в душе.
Крутят, мнут
Крутят, мнут
- готов продукт,
готов продукт.
Разумности нет,
Страх,
везде бояться,
всем бояться,
бояться всем.
ID:
1032689
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.02.2025 10:38:43
© дата внесення змiн: 09.02.2025 22:52:17
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Трогательная лирика, которая не оставляет безразличным! 
вірш про те, що посіяли страх і в умах і в душах і певно на цьому вапмірують та тішаться й пирують на горі, а хтось їх вважає всесильними, вони володарі папірців, тому думають, що безкарні,вони ж керують, всі зади лиш лижуть та піддакують, як і продажне ЗМІ,яке таким не було, поки було державним, виявляться приватна власність то зло, те , що було для всіх - медицина, освіта, журналістика, стало джерелом доходу, як і все, всі помішались, торують уже всім і життям чужим теж, а залякали всіх і всі навіть не те, що..., а просто бояться, а сміливі в тому на що зверху спустять директиви ці, певно вампіри, людей там нема.
