Дні, вони мов близнюки,
біжать, спішать,і все по колу,
летять кудись мої роки,
з життя знімають нові сколи.
Завжди хотілось дочекатися весни,
а там вже осінь, знов, не за горами,
боїться молодість, як чорної чуми,
приходу старості, немічної драми.
Здається,ще недавно був дитям,
і так хотілось вже дорослим бути,
може так над нами насміхається життя,
що не дано роки назад вернути.
Ціную те, раніше, що не помічав,
і хочу те, чого раніш не прагнуло хотіння,
дорослий вік давно для мене вже настав,
а я в дитинство хочу, у його сумління...
ID:
1032809
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.02.2025 14:04:13
© дата внесення змiн: 10.02.2025 14:04:13
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
