тримають змову темрява та тиша,
ця ніч крихкіша за квітневу кригу,
гортати пам’яті чужої жовту книгу
допоки хтось в твоїй закляття пише...
крізь суховіття проглядають зорі,
гойдають срібний маятник вагання,
транслює стеля двох химер злягання,
ті оглядаються_ до ляку гострозорі...
заклякли в горлі рими калинові _
готична муза розправляє крила,
розбите дзеркало тунікою накрила
й зашепотіла щось на мертвій мові...
