07.07.16
Забрело безсоння у ніч
Й розгортає сторінки де хоче…
Шелестить, бубонить, тягне мить
Коли можна заплющити очі
Залазить в спіралі життя
Десь сміється, то капають сльози,
Та туди вже нема вороття,
Лише щем біля серця тривожний…
А під ранок зникає усе
Забуття на хвильку приходить,
Але щедро гримить будильник
То безсоння його так заводить.
