Коротун
Хмурі дні, туманно-сірі,
За півкроку Коротун,
Миті цюкає сокира,
Щепки здмухує пустун.
Наїжачились чуприни,
Утопились в комірі,
Дощ поринув у шпарини,
І ховається в дірі.
На дорогах велелюдних
Веселиться вітрюган,
Чимчикують чалі будні,
Густо кублиться туман.
Уже й ніч не за горами,
На горищі виє біс,
Мчить у ранок під парами
По крутім життю, навкіс.
Тільки небо ледь розквітне,
Народ рине - хто куди,
Час іде одноманітно,
Закарбовує сліди.
Та не встигнеш глянуть вгору,
Як постукає весна.
Посвітлішає надворі,
Лиш минем Коротуна.
26 жовтня 2016 року