Мій брате!
Ти півстоліття нині відмічаєш
Й вітання щирі звідусіль приймаєш.
То ж хочу кілька слів і я сказати,
Тебе від всього серця привітати.
Немов, вода в Дністрі, пливуть літа.
Було усе в житті – і радість, і біда.
В дитинстві доля розіграла драму –
Жорстока смерть забрала нашу маму.
Тобі ледь другий рік тоді минуло.
Не легко нам, малим, без неньки було.
Я в свої вісім скрізь тебе носила
І доглядала як могла, як вміла
Тримала, як робив ти перші кроки,
В клас із собою брала на уроки,
Учила говорити, малювати.
М’яча кидати, пташок рахувати.
У дитсадок на Вигоні водила,
Розсольник твій улюблений варила,
На «буби» часто дмухала легенько,
Співала колискової тихенько.
Дивилася, як мчишся на «Ракеті»,
Шукаєш щось у татовім жакеті.
Як був нечемним, Хокою лякала.
Отак про тебе я, мій любий, дбала.
А потім – школа, армія, робота,
Кохання радість та утрат скорбота.
Служив ти в Грузії, у Польщі працював…
Багато різного в житті своїм зазнав.
Розчарування, злети та падіння,
Здобуті самостійно навики і вміння,
Випробування та недуги, що здолов…
Довгенько ти і на весіллях класно грав.
Писав пісні, різьбив, ліпив – творив!
Таланту, що дав Бог, не розгубив.
Й надалі у майстерні пропадаєш,
Буденність ти мистецтвом прикрашаєш.
Бува посваришся, але частіш жартуєш.
Своїх мрій та надій ти не марнуєш.
Про доньок дбаєш – квітнуть, наче ружі –
Вродливі, мудрі, добрі, небайдужі.
Володя!
В цей урочистий день я не з тобою.
Та серце, переповнене любов’ю,
До тебе лине, несучи цілунок
І вірш цей, як малесенький дарунок.
Рідненький! З днем народження вітаю.
І щиро, від душі тобі бажаю,
Щоб врешті лихо, горе та невзгоди
Забули геть усі в твій дім дороги.
Достаток щоб до тебе плив рікою,
Щоб щастя було завжди під рукою,
З коханою минало щоб життя
Й зливалось в унісон сердець биття.
Щоб вірні друзі поруч йшли завзди
І ангел захищав скрізь від біди.
Щоб доля квітла, як вишневий сад,
В житті щоб панували мир і лад.
Щоб радість наповняла твої дні,
Щоб ти здоровим був, спокійним у ві сні.
Рука щоб Божа повсякчас тебе вела,
А кожна мить благословенною б була.
Щоб успіх вів до самого кінця,
Щоб мав опіку від Небесного творця,
Щоб тішив нас ти не один ще рік.
То ж многії літа та довгий вік.
ID:
447628
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 06.09.2013 20:49:13
© дата внесення змiн: 06.09.2013 20:49:13
автор: палагняк
Вкажіть причину вашої скарги
|
