Є миті, які не минають ніколи,
Які залишають у пам’яті слід ,
Які викликають і радість, і сльози,
Які ранять серце й розтоплюють лід.
Є люди, яких ми безмежно кохаєм,
Яким віддаємо усе без вагань,
Які нам приносять і втіхи, і муки,
Надію на щастя і розпач страждань.
Слова є прекрасні, як рози червоні,
Які будять мрію, які пестять слух.
Але і такі є що кривдять й руйнують,
Калічать людину, ламають їй дух.
