Так приємно лежати і слухати дощ
На одиниці лише із своїми думками.
Тут нікого немає, лиш очі заплющ,
І почуєш як небо говорить словами.
Не говорить - кричить у твоїй голові,
А ти спробуй хоч щось в тих словах розібрати.
Відповісти йому? Ти здурів чи ще ні?
Але кому ти ще можеш щось розказати?..
Тільки дощ за вікном буде слухати все,
Відповість може навіть, тобі не причулось,
Не піде, не залишить самого тебе,
В ті моменти, коли інші всі відвернулись.
Він розкаже, що ти ще потрібний комусь,
Ти живий і тебе досі ще не забули...
А ти цьому повірити хочеш чомусь,
Бо часи, коли людям ти вірив минули.
Це лише в голові, так що очі розплющ,
Через мрії твої не заснути ночами.
Так жахливо лежати і слухати дощ
На одиниці лише із своїми думками.
06.07.19
