Наспівуючи тихо, йшов дядько собі лісом,
Аж раптом запідозрив, що ніби заблукав.
"Не може того бути! Що за пригода в біса?
Я ж змалечку ті хащі і всі стежини знав!"
Та ось неподалік він почув цей дивний гомін -
Чи то хтось розмовляє, чи то скриплять гілки.
Підкравсь і бачить: двоє - чи велетні, чи гноми,
А третій - лісовик наш, п'яненький, говіркий,
Гостей частує м'ясом, горіхами, грибами.
Зі сміхом, балачками потроху пиво п'ють.
Та й чудернацькі гості зі своїми дарами -
Торбини повні риби для пана дістають.
Ой, налякався дядько, хотів було тікати,
Та, щоб їх шляк всіх трафив, помітили його!
З кущів за ноги вуйка давай-но витягати,
І лісовик питає: "Тут вештався чого?
Та вже ж сідай, погрійся і з нами трохи випий,
Тримай оцю ось чарку... Ну годі, не тремти!
Знайомся: шведські тролі, старі друзяки типу,
Навідались, бо всохну колись від самоти."
Наш дядько пив помалу настоянку на травах,
Все слухав, дивувався обставинам подій:
Отак воно буває - ішов собі по справах,
Аж тут така пригода - чи плач, чи то радій.
"Ти, друже, не турбуйся, не зробимо ми шкоди,
Людина ти порядна - не те, що деякі.
За ставлення до лісу я все шукав нагоди
Тебе нагородити на довгії роки.
Такої ж думки, брате, і мавки, і русалки,
Маленькі потерчата завжди підкажуть шлях.
І водяник гукає: "Хороший то рибалка!",
У злагоді з тобою і дух, і звір, і птах."
Ой, дядькові приємно таке про себе чути!
Сміялись, пили, їли до пізньої доби.
Оце тобі пригода - довіку не забути,
Оце сходив, панове, до лісу по гриби!
ID:
901110
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші
дата надходження: 12.01.2021 21:43:41
© дата внесення змiн: 12.01.2021 22:14:19
автор: Мирослав Бісаврюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
