Сповніла, збезформленна жіночка трохи,
Проходить повз гурт голосних чоловіків:
Ті - жваво хвацькують, та про перемоги,
Що пльово знайомляться, споро, для втіхи.
І жінка з тонкою надієй спружилась,
Моделлю вильнула очима і сукней,
І ледь у зневірці-собі не зновилась...
Здавалось, хвилина - злетить, впорхне, рухне...
А погляди хлопців ковзнувші, зхолоні
Байдуже на іншеє переключились.
Hа мер-патронати, жон видних салони,
Один - удава, що матьорий мисливець.
І жіночка звично наставила голки,
Їжачно задихали гонором риси,
З-під бров вигляда і затравленність вовка
Й зневага вторсортно-естрадної киски.
Так горнеться осінь дарами людині
А люди чатують на весни і літо.
Так було, так є у стурботливій "нині"
І осінь вдягається в зим непривітних.
29.04.2003р.
Коломия
У меня было в отношение текстов Евгена два желания. Первое: посмотреть, какие его тексты попали в книгу. И второе: послушать выступление Евгения в живую.
Первое желание исполнилось, у меня есть книга.
Осталось исполниться второму желанию.
Евген, когда приедете в Харьков с творческим вечером?
Евгене, в житті - відносини між жінками та чоловіками складні, то за відсутністю розуміння психології одне одного...на жаль, вірш викликає сум...тож осінь вдягається в "зиму", а весни ще не було?
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
деякі оповідання Чехова й Толстого ще й не такий сум викликають
человек всегда был и останется таким,каким его хочется видеть, знать..но,не все мужчины циклятся на охоте,есть такие,что при виде глаз,-не форм тела-пьют стоя!