Блакитний птах співає про кохання,
У ніжному Едемському саду.
Цієї пісні звуки не останні,
Лишають квітам росяну сльозу.
Торка метелик крильцями пелюстки,
В воді прозорій видно танець риб.
Трава така м'яка, неначе хустка,
Веде стежина змійкою углиб.
Блакитне небо, жодної хмаринки,
Торкає сонце променем дерев.
В нім не спішать і не летять хвилинки,
Не чується страшний і грізний рев.
Живуть там звірі мов одна родина,
І дружить лев з козулею завжди.
У дружнім колі дика вся звіри́на,
Ніколи не потрапить зло туди.
Дерева, що осипані плодами,
Гостинно пригостять мандрівника.
Своїми, неповторними дарами,
З Едемського, казкового садка.
В саду цім зла ніколи не буває,
Там спокій й розуміння завжди є.
Теплом й любов'ю сад цей зустрічає,
Й дарує кожному тепло своє...
Чудово, майстерно змальована картина! 
Всіх земних благ Вам! Удачі! 
