Безмежна подяка композитору Олександру Келеберді, що він звернув
увагу на цей текст і надав крила пісні та Юлії Максимчук за її чудовий голос і озвучення пісні.
Весна і літо вже пройшло,
І осінь сива
Сховала тугу за вікном
В холодні зливи.
Боліло серденько й душа
З дощем ридала:
Покинув милий і пішов –
Його не стало.
Приспів:
Захурделило надворі,
Захурделило.
І снігом сипле ізгори –
Кругом все біло.
І нашу стежку замело,
Де ми ходили.
Чи ж то кохання в нас було,
А чи згубили...
Не зеленіє вже верба,
Що над ставочком,
В воді не миє вже вона
Свої листочки.
Покинув милий і пішов -
Його немає.
Мабуть, десь іншу вже знайшов
Й її кохає.
І над ставочком вже верба
В журбі схилилась.
Не грає хвилями вода –
Покрила крига.
Поглинув сніг вже назавжди
Святе кохання.
Більш не повернеться сюди
Ні вдень, ні зрання.
Гарно написано, Олю, про загублене кохання. Та час проходить і все змінює у житті. 
