Кохана, світла, добра і прекрасна.
До глибини душі мила й ясна.
Неперевершена і щира, віддана у всьому.
Рідненька мама, низький уклін перед тобою.
Ще з літ малих у пам’яті заклалось,
Те почуття, що у свідомості сховалось,
Яке із материнським молоком всмокталось,
Із покоління в покоління передалось.
Його словами не сказати, не описати,
Його душевно можна тільки відчувати.
Воно ще більше за любов і вірність,
Воно беззаперечним є, як наша дійсність.
Це почуття, яке матуся-ненька прищепила,
Своїм терпінням і добром вкрапила.
Як по зернинці, з дня у день вкладала,
У серденько дитяче закладала.
Матуся, нене … сказати дякую – це буде мало,
Вклонитись і припасти до колін, поцілувати руки … мало.
Сердечна, ти є всесвіт і небесна,
Ти є життя, любов, і голос піднебесся.
Рідненька, нехай Господь тебе охороняє,
І силою, наснагою та довголіттям наділяє.
А доля щоб прихильною була для тебе,
Бо ти є найдорожчий дар для мене.
