Ви на шкільному стрілися порозі,
Ви - різні люди, та покликання одне.
Роками йшли по вчительській дорозі,
Де бавилось дитинство голосне.
Щодня йшли клас і там, як повелося,
Тягнулися дітей всьому навчить.
Ви - досконалі! Адже вам вдалося
Навчити покоління гідно жить.
Час змінює, на жаль, колег і школу,
Колишні учні вже тепер батьки,
Та іскорка учительська ніколи
Не згасне, це у вас вже на роки!
Тому живіть по повній, без печалей,
І списувать себе не личить вам.
Відлуння школи кличе хай і далі.
Не забувайте нас! Ви так потрібні нам!
На відпочинку, але ви ті ж педагоги.
Уважно слухали останній свій дзвінок.
В очах жевріли і вагання, і тривога:
"А чи не рано ми закінчуєм урок?".
