Відображення в дзеркалі, хто ти?
Здається, тебе я не знаю.
Хоч дивлюсь сьогодні вже всоте,
ніяк я тебе не впізнаю.
Твій погляд глибоко-холодний
і в той час безжально-байдужий,
і колір чомусь неприродний,
і вигляд у тебе недужий.
І риси твої скам`янілі,
не можу я їх прочитати.
Вуста геть бліді, майже білі...
Навчи як тебе розгадати.
Мене ревно так розглядаєш...
Скажи, що ж побачити хочеш?
Чи може й мене теж не знаєш?
Що ж мовчанням сво́їм шепочеш?
Відображення в дзеркалі, хто ти?
Мабуть, що тебе я не знаю.
На тебе дивлюся вже всоте...
Іди вже, тебе відпускаю.
