Помню в детстве мы спускались
С горки где то в январе.
На санчатах мы катались
На высоком том бугре.
Очень весело с задором
Мы спускались, как могли.
В этом празднике весёлом
И резвились мы, и жгли.
Кто летел из гор в санчатах,
Кто то на лыжи вдруг встал,
А кто то просто на ногах,
Ведь он валенки достал.
Это был прекрасный праздник
Для весёлой детворы,
Даже маленький проказник,
Не томился от хандры.
Вот бы в детство то вернуться
И спуститься ещё раз.
С головой бы окунуться
И лететь прищурив глаз.
********************
На Клину колись катались
З гірки посеред зими.
На санчатах ми спускались
Бо ж були тоді дітьми.
Дуже весело - з запалом
Всі спускались як могли
І у святі цім веселім
Ми щасливими були.
Хто летів з гірки на санях,
Хто на лижі раптом став,
А хто просто на долонях,
Бо спускався і упав.
Хто тягнув туди гранджоли,
А хто валянки взував -
Цілу зиму там ніколи
Шум і гамір не змовкав.
Це було чудове свято
Для всієї дітвори,
Аж увечері поспати
Повертались у двори.
Часом хочу повернутись
У дитинство ще хоч раз
Й на санчатах покататись
На Клину в зимовий час.
Гранджоли* - саморобні великі сани, які застосовувались в домашньому господарстві.
ВЕСЕЛО. ОТ , СПРАВДІ , В ДИТИНСТВО Б... ХОЧ НА ТРІШКИ....
А чому ворожою, Обю? 
