Від ідеалу він далекий,
Але і ми не кращі з вами.
Скелети в шафах такі ж самі,
Його, як нас, приніс лелека.
Чому ж тоді із мікроскопом
На кожен крок його чатуєм,
Нас переконувати всує,
Бо він один, а ми всі скопом.
Він помилявся, як і кожен,
На помилках учився, мабуть.
І щось, напевно, його вабить,
Та щось і нас "купити" може...
Чому ми вірити спроможні
Лише у бруд, а не в хороше?..
А голос хто продав за гроші,
Бо бач, не досить він заможний?..
А хто на мітингах тримає
Дурню усяку, нам ворожу,
З надією, заплатять може?..
На себе цензора немає?..
Нам ворог дезу підкидає,
А ми, неначе пси на кістку...
А винна завжди лиш "невістка",
Мізки ввімкнути, нас немає...
Тож думаємо, українці,
Чи -мовні ви, чи ви -язикі
І не зчиняймо дикі крики
Серед юрби чи наодинці.
Вмикаймо мозок, не даремно
Господь напхав його в наш череп...
Не дай, Господь, відкрити двері
Для ворога в часи буремні...
