Був час, коли шапки крали,
З голів у людей здирали,
Тягли приймачі і шини,
Мопеди, автомашини,
Із рук гаманці хапали,
Нагими п'яних лишали,
Коли обчищали хати,
Обмінники, банкомати.
Тепер пішла нова мода –
На фабрики і заводи
Злодійське око кидати,
Рахунки їх блокувати.
А далі, далі що буде?!
Почнуть пропадати люди,
Як в час тоталітаризму?
А чорний морок навис вже.
Нас хоче в лещата взяти.
А, може, до зброї, брате,
Пора, щоб той смог розбити,
Для світу життя лишити?
Та й вже пропадають. Убивають людей. Недавній приклад - караванівський стрілець. Краще вбити підозрюваного, ніж шукати вбивцю. Ще й самому собі ордена за це причепити.
Біда, біда...
Люба -