Тут чепурні двори купаються в садках
І квіти під вікном ростуть у кожній хаті,
А в центрі на горбку ліцей у Маркушах,
Де учні й вчителі – дієві та завзяті.
Людмила Броніславівна – прекрасний керівник,
Між учнів і колег в повазі та пошані.
Директором вона й до цього кожен звик,
Вже двадцять один рік отут на цій посаді.
А трудовий свій шлях вона розпочала́
Вожа́тою дітей у Маркушівській школі.
Ще у сімнадцять літ в цей колектив прийшла
Та місце щоб змінить – не думала ніколи.
Філологічний закінчи́вши факультет,
Стала навчать дітей літератури й мови,
Заслужений, вже на сьогодні, працівник
Й відмінником освіти знають у районі.
По крапельці любов вона всім роздає
І сіє у серцях дітей розумне й вічне.
Тож пророста добро́м як час жнив настає,
Людьми ідуть у світ, бо це є найцінніше.
І прагне, щоб в серцях зростала лиш любов
До рідної землі, природи і довкілля,
Де б учні не були́, щоб повертались знов
У рідний край завжди́, де батьківське подвір’я.
Прекрасний керівник, турботлива й в сім’ї,
Де гарний чоловік, коханий і єдиний.
По маминих слідах пішов і син Сергій:
Працює вчителем на освітя́нській ниві.
Поповнилась сім’я: невістка в дім прийшла,
Приємна і гарне́сенька Світланка,
Дві внученьки малі лелека принесла.
Два я́нголи: Софійка і Арінка.
Як в небі ті птахи́, роки́ вперед летять,
А осінь листям слід бере́ться заміта́ти.
Людмилі Броніславівні сьогодні – 60 !
Тож можемо її ми щиро привітати.
Хай серце Ваше завжди гріє доброта́
І в небі со́нечко яскра́ве ніжно сяє,
А врода і краса не губляться в літа́х -
І щовесни хай цвітом вишень розквіта́ють.
Наснаги, ра́дості, душевного тепла,
Щоб ки́лимом м'яки́м стели́лася дорога,
Щоб радість щира в Ваших сяяла очах,
Бажаємо як справжній вчительці від Бога.
Поваги від дітей, пошани від людей,
А ще підтримки від усього колективу,
Та здійснення всіх планів, за́думів, ідей,
Й щоб оцінили гідно працю особливу.
.
Нехай щастить Вам скрізь, нехай щастить,
Бо всю себе ще й душу віддаєте дітям.
У школі треба стільки справ іще зробить,
То хай зозулі Вам кують на довголіття.
