Життя... Спокій...
Людське щастя...Ми поряд…Торшер…М’який промінь…
Тут зачіски світлої дим,-
Там милих очей тихий пломінь,
Та подих, сусідній з моїм…
Ще ближче…Так трепетно…Мило…
Довіку б дивитись на це,-
На брівок розведені крила,
На рідне та ніжне лице…
Хвилююча мочка...Знемога...
Торкаю - палає вогнем!..
Як близько вже нам до порогу,
За котрим лиш пестощів щем!..
Забилася жилка на шиї,-
Цілую її і шепчу,-
Про ніжні стривожені мрії,
Про ту, нашу першу, свічу,-
З якої на плаття упала
Розплавлена крапля чуття…
Притислись…Губами припала
Цілує!..Теж шепче!!. Життя!!!
5/5 
