Надворі осінь… Листя опадає,
Йому прощальне соло вітер грає.
Останні квіти смутно багряніють,
Пусті поля про ранню весну мріють.
Хмарини тужні низько небо вкрили,
Дощами геть усе навкруг помили,
Птахи від лютого морозу утікають –
Ключі останні швидко відлітають.
Озера й ріки стали повноводні,
Без галасу дітей, злі та холодні.
Ліси й гаї готуються до сну –
Їм перебути б зиму ще одну.
В дібровах темних ходить звірина.
І тішить око лиш горобина.
Хоч сонце світить, та тепла нема…
Минає осінь. Скоро вже зима.
