Ти - лише щирий паросток весни,
Невтомний легінь,починаючий поет...
Твій погляд завжди догори,
Ти пишеш перший свій сонет.
Ти любиш відчувати сльози на губах,
Ти не боїшся страху і чужих думок.
Сидиш високо,на дахах
І віриш,що досягнеш до зірок.
Ти мрієш про маленьке щастя,
Під бас-гітару думаєш душею,
Смієшся щиро-щиро,ніжно-ніжно,
І світиш на мій світ зорею.
Малюєш графіті і любиш Лінкін Парк,
Навколо себе змінюєш погоду.
Ти - ніби світлячок,
Завжди покажеш правильну дорогу!
Ти - фанат морозива,
І мій вітамін від всіх недуг,
Завжди мені піднімеш настрій,
Бо ти - найкращий друг!