Яка чудова мить осіннім ранком !
В похмурий день людей нема.
Всі по домівках теплих поховались
У вихідний відмінять всі діла .
А я пройдуся у цей мрячний ранок,
Безлюдний Київ подивлюсь...
Хоч не побачу я світанок,
Та все ж я місту посміхнусь!
Дарує спокій вулиця похмура,
Приносить радість тиша ця німа.
Невдовзі буде в мене з цим розлука,
Та не забуду я свої місця...
