«…Що я шукаю тут, на Тисі?»
(Ендре Аді)
Що я забув тут – над Дніпром?
Чого шукаю? Може напролом
Себе спитати щодо сенсу
Свого буття, чи зміст який знайти
У зламі дерева. Своєї самоти
Я не уникну. Не втечу. Доволі.
Верлена смуток і Гійома «Алкоголі»
Не заберу у чорну німоту.
Прощай. Тут залишайся, споглядай
Себе домучуй. Про Вітчизну мрій.
А з мене досить. Доста. Хочу Волі.
Втомився від тілесної тюрми.
І від нудьги, що чути в слові «ми»
Сітхартха привідкриє двері в порожнечу.
Сумуй земля. Неґречна. Чи свавільна?
На хвильку вільна чи назавжди божевільна?
І ворожи над видивом повстань
Майбутніх…
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нажаль, тут дозволяється розміщувати тільки два тври на добу. Буду розміщувати поступово. На цей сайт я тільки вчора вмпадково натрапив. Ще мої твори є на стіхі.ру та проза.ру - там я під цим же ім'ям тільки російською "Артур Сиренко".
Глибокі думки... От тільки хтозна, чи в порожнечу відкриває двері Сітхартха, можливо в інші світи, в яких у новому тілі по-новому доведеться пізнавати смуток Верлена і Аполлінера. Так що Вашому ліричному героєві не варто туди поспішати.
А вірш - чудовий!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ви праві - ніхто не знає яка вона - нірвано. Тим паче замість нірвани може чекати сансара.... А вона буває дуже різною...
