Місяць гострим срібним блиском
зір нанизує коралі.
Ненароком зронить низку -
до світанку їх збирає.
Тільки вітер безсоромний
пестить їх аж до знемоги
в трепетних своїх долонях,
обросивши босі ноги...
Зацілує, загойдає,
понанизує на віти,
і полине гаєм далі -
він же вітер,
просто
вітер...
Просто вітер...Просто вітер?!!!
Ні!Він творить дивні квіти,
пише місячний етюд,
радує зірками люд!
А чарІвниця Омега
мудрим поглядом стратега
ці красоти підмічає
і вірші про них складає!
Ці творіння - не прості!
Дивні - срібні, золоті!
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Анатольєвиче! Ви просто знахідка! Дякую за оцінку, вірш-експромт. Вітаю з Рідвом ! Успіхів!
Так прекрасно написати
може трепетна душа!
Хочу їй я побажати -
хай Любов не полиша!
Щасливого Різдва!
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай музика і вірші в парі
розвіють всі життєви хмари.
Нехай гараздиться, твориться,
нехай болять від сміху лиця,
нехай достаток прибуває
(як на Різдво колядували).
