На сірому ґрунті проклюнулась зелень
І пнеться до сонця крізь браму із хмар.
Плямиста епоха — заквітчані села,
І гордо звучало — як гімн — «хлібодар».
Ланами пройтися могли аж до краю.
Стежини зміїлися поміж колось.
То співи, спитаєте, в полі? у гаю?—
Де праця, там пісня, бо так повелось.
Брели біля ставу, левадою, садом.
Обіч чебреці й голубінь васильків.
Верталась з просапки жіноча бригада —
Навстріч висипав їй гурток дітлахів.
Хоч праця нелегка, у будні і в свято,
З світанку до сяйва далеких зірок,
Та кожний плекав свої мрії крилаті,
Здавалося, щастя від них лиш на крок.
Натруджену молодь звав клуб вечорами —
Зал — музика,танці. Індійське кіно.
В коханні освідчення під яворами,
В кутку забивав хтось козла в доміно…
Минула епоха. І ми тепер інші.
Зачинені клуби. Мов пустка село.
Про працю у полі не пишуться вірші.
Було — проминуло, та не відлягло.
Гарний вірш!
Минула епоха. І ми тепер інші.
Зачинені клуби. Мов пустка село.
Про працю у полі не пишуться вірші.
Було — проминуло, та не відлягло.
Ніщо не стоїть на місці.
Зворушливі рядочки.Успіхів і натхнення Вам!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Валечко! Тоді не працювали, а пахали.. До 7-ми га. було на одного чоловіка, прополки буряків...Прибіжу із школи і бігом на поле, допомогти мамі у проривці,у двойній перепровірці буряків.
Згадалося дитинство й минулі роки, які давно уже пройшли...Велике дякую за ту згадку!!! Воно було неначе вчора! Щастя Вам, дорогенька і удачі!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У моєї мами до 10га. Було важко, але з піснями вертались увечері додому. Дякую
Гарний вірш! 
Щастя Вам, дорогенька і удачі! 
