Задивився на Маринку... Усміхнулась.
Подивився на Оленку. Озирнулась.
І Галинка синьоока мимо ходить.
А Надійка з мене погляду не зводить.
Ой дівчата! Ой дівчата! Ой дівчата!
Та мені б з вас хоч одну. Вас повна хата.
Є у батька доньок сім. Всі гарненькі.
"Ти б женився, мій соколе!" - просить ненька.
Задивився на Оксанку... Яка ж мила!
А Тетянка свої очі опустила.
А найменшій ще, Іринці, підростати.
Та нема мені коли її чекати.
Ой дівчата! Ой дівчата! Ой дівчата!
Та мені б з вас хоч одну. Вас повна хата.
Є у батька доньок сім. Всі гарненькі.
"Ти б женився, мій соколе!" - просить ненька.
То ж ходжу щодня кругом цієї хати.
Ой, яку ж тут наречену вибирати?
Та до мене тут нема нікому діла...
Лиш Надійка мене якось зупинила.
Ой дівчата! Ой дівчата! Ой дівчата!
Та мені б з вас хоч одну. Вас повна хата.
Є у батька доньок сім. Всі гарненькі.
"Ти б женився, мій єдиний!" - просить ненька.
Захотів її обняти... Ой красива!
Мов та пташка із обіймів полетіла.
Та ще й каже:" Чом тут ходиш? Руки - ласти!
Невже хочеш нашу курку сіру вкрасти?"
Ой дівчата! Ой дівчата! Ой дівчата!
Та мені б з вас хоч одну. Вас повна хата.
Було б добре і мені братів сім мати.
Кругом нашої ходили б тоді хати!
Задивився на Маринку... Усміхнулась.
Подивився на Оленку. Озирнулась.
І Галинка синьоока мимо ходить.
А Надійка з мене погляду не зводить.
