Поговори зі мною лиш очима.
Давно слова згоріли у мені.
Так небагато років за плечима,
А так багато суму в тишині.
А так багато втоми іменами
Чужих людей, невиправданих дат.
Мовчу у тиші, зітканій сльозами,
В неввічливій самотності кімнат.
Поговори зі мною не устами,
Душею душу мовчки обійми.
Яке на світі лихо не настане,
Твоїх б очей триматись глибини...
Как мало тех, с кем можно помолчать,
Кто понимает с полуслова, с полувзгляда,
Кому не жалко год за годом отдавать,
И за кого ты сможешь, как награду,
Любую боль, любую казнь принять…
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Занг продолжает веселить публику своими литературными нравоучениями) Некоторым, у кого слабые нервы, он порядком надоел своей излишней дотошностью) ну, а всех остальных он просто продолжает веселить) и не только своими комментариями)
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачте, більшість переконливо думає, що його думка є найправильніша, тільки б от такту цій більшості трохи і поваги до інших (якщо вже так кортить когось об'єктивно покритикувати, то це можна в інший спосіб робити), - то було б з того, може, яке діло
об'єктивний коментар. правильною вважається рима, коли слова справді співзвучні: "устами-містами", наприклад ( ами-ами ). а у вас "ами-ане". треба "ами-ами" або "ами-аме": "устами- так саме". "м" звучить не так, як "н"
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене інша думка.
Нато різноманітна у нас мова і літературна спадщина (де всяких прикладів достатньо), щоб обмежуватися лише правильними римами і вважати свою думку на думки (ідеї) інших - об'єктивною.
Радомір відповів на коментар zang, 26.12.2017 - 10:36
Певно читач не володіє елементарною теорією поетики, бо не буває правильної та неправильної рими. Хіба що точною та приблизною...а у цьому вірші все окейно звучить...!