Пресвятій Богородиці
присвячується в любові
Ці техно-ілігарховичі —
геж «технофашисти» —
пошвидше б
увесь світ цей з’їсти:
сліпці! — що Бог сидить у Світі золотому,
а вони лиш — по світі нижчому отому
в утомлення висмикують
подихуючих із екранів в непритомність
всіх індивідів…
нащо — я в кайросі (?)
я не чуваюсь на годинах:
я є — людина,
от світ їх й знеособлює,
Бог — теплохладних Сам зблює?
от! поза цим світом — є людина!..
світ — м'ясо без душі —
світ знеособлює…
а я в Христі
ув ЗОЛОТІЙ ЙОГО ЛЮБОВІ!!!
куди ти в світ все ж, духом дрібний, —
ти уявляєш?
ти схоже безподібний!
А я людина!
А дай людині брата!
Стали писать «духу мембранами ввібрати
невидимі, то ж позатекстові флюїди!»
Здогадки є в поетів еллінських:
«…Тому ніщо хвилин його життя
Не потурбує вже: любові повінь
Його підніме над усі страхи,
Просвітлений, він буде понад ними,
Усе – святковим стане навкруги,
Не нудитиме буднями…»*
А ви дивітесь Богу в Вічі:
На ділі — вже Любов Христа!
і забирає в свій полон.
І небеса тримали свічі
Бо я гримів, з світом боровcь,
Та і н-ні в що не влазив,
І в ніщо не вбазивсь
А як крокну з Любові Христа зразу ж? —
До кого? І по мені видно —
Хоч трохи, злегка і свічусь.
А інший випав би до зір
Й стояли б в водах свічі
І бігли б в водах
свічі.
А Матір Божа
Не вміщалася в канон — ну жоден!
Зате мене підтримує і каже — свідчи.
---
Цитати з К’єркегора:
«…парадоксом, який повертає Авраамові Ісаака, і який не піддається ніяким міркуванням, оскільки віра починається саме там, де закінчується мислення».
(тобто земне, бо вище нього, — вище мислеформ, —
Світло Боже, цільний світ Духу.- І.Ш.)
«Кожен став великим в міру свого очікування. Один став великим очікуючи можливого, інший — вічного; але той, хто очікував неможливого, став більшим за всіх».
«Кожен був великим в міру величини того, з чим він боровся. Бо хто боровся зі світлом, (тут мислительний спад вниз, в К. ототожнюється — світло зі світом, зараз цього безліч…) той став великим, перемігши світ, і хто боровся із собою, той став великим, перемігши себе; а хто боровся з Богом, той став більшим за всіх».
«Був той, хто покладався на себе і здобув все, і був той, хто, бувши впевненим у власних силах, жертвував усім; але той, хто вірив у Бога, був більшим за всіх».
---
25.03.2025, свято Благовіщення,
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
* - імпровізація Андрія Содомори.
ID:
1036286
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 25.03.2025 17:22:05
© дата внесення змiн: 25.03.2025 18:42:51
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
