Він веде
Він веде аж до такого життя, що стаєш бачити.
Це – до якого життя веде там і тут –
Він знає. Кожного своїм…
Будьте поетами – поети бачать у плані поезії,
в промені світла поезії:
в щонайвищій дії-події (зустрічі з Ним).
Поетами – народжуються. Вкладено, Божими.
Вона, Мати Сина Божого, –
найперший поет: скільки Вона вистраждала!!
Скільки Її люблять серцями, тому!!
Колись то і я вважав Її просто жінкою,
святою, але – думав так – що з жінки взяти…
Бачите ви моє, тоді, падіння??
Оживіть і закричіть! Вона ж любить
закінченого,
можна так мовить, грубіяна і зазнайку,–
милуючи неприкаяного з пір деяких.
І до речі, Христос двічі мені натякав,
що «перець» мій – як би професійна
недуга…
на кшталт солікозу в шахтарів…
Вона ж – весь час усміхалась, не вважала
за необхідне в чомусь спішити.
Святий незрівнянний весна-аристократ
Пантелеймон! Він пороблення мені
на хворобу і смерть (останнє) познімав не зразу,
лише – коли я вже вираховував «в Бога це я перець
ого який значний в …гармонійності»…
Ясно з цього: шлях далекий намітився…
Потрібно завести аналізи на вміст поезії:
відсоток поезії в усякій життєтворчості!
Народ любить витривалих, і тривало-щасливих –
хто страждатиме за Христа і,
значить, за народ,
а що ж; інакше – гурток міщан.
Хіба вам легше стане, коли хто пояснить: розум людський – печаль збільшує, нудьгу-безвихідь?
Піст Богородиці – в безсмертя початок й хід;
не лишати душевно-поранених!
І – крапка.
14.08.2010, початок Успінського посту.
( копія з сайту мого;
заблокували три моїх сайти...)
