Краплина понад степом бігала в хмаринці,
Паслися там ягнятка й кучеряві вівці,
Над синім морем з водичкою раділа,
Й з веселим вітром далі полетіла.
Зелений ліс її запрошував, спустися,
Бо листячко вже вяне, ось дивися...
Над гаєм ген далеко пролетіла,
Його утішити теж не схотіла.
Краплина довго небом десь літала,
Аж ось, в садок до тебе завітала.
Рясненьким дощиком упала біля ганку,
І сонечко умила на світанку.
На дах спустилась і постукала тихенько,
Пора, вставай, проснись моє серденько.
Дивись, чистенька з неба капає водиця,
Такою дуже добре буде вмиться.
Отож, Гарненька не лінися,
Біжи і з дощиком весняним обіймися.
В. Небайдужий .
Березень 2025 р.
