За обрієм гримить невтомна канонада,
вечірній мрякопад і сполохи свічі,
покинуте село, опорний пункт й розрада,
у пачці цигарок і роздумів вночі ...
Він безіменний син, його позивний:" солдат",
чекають на його, серця безіменних мам,
в сіті нічних годин- сердечних канонад,
тривожних почуттях,і пережитку драм.
В невидимому зв'язку поєдналися вони,
в однім серцебитті, на лінії вогню,
у небеса втекла від байдужості війни,
молитва за диття- за синову броню...
Присниться дивний сон, в слід втомленим думкам,
немовби в унісон ,солдатам і матерям:
в обіймах дорогих, душі надрвиний злам,
зойк в словах простих:" Я повернувся, мам!.."
Є безліч в світі слів, написаних рядків,
роздумів вночі, й коротких дивних снів,
усьому є ім'я: в синів і матерів,
і в серці полум'я на тлі холодних днів...
ID:
1036270
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.03.2025 14:05:11
© дата внесення змiн: 25.03.2025 14:05:11
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
